Життя. Всі ми кудись поспішаємо у ньому, хочемо встигнути, чогось досягнути. Так, це нормально, бо для цього людина й живе на світі, а ще живе, щоб творити добро.

Проходячи вулицями міста ми щодня зустрічаємо безпритульних тварин. Хтось копне, хтось нагодує, а хтось просто байдуже пройде... "За що?" - можна розгледіти запитання у їхніх очах. "Ми відповідаємо за тих, кого приручили!" - сказав великий Екзюпері. Ми часто повторюємо ці слова, часто, не усвідомлюючи їх справжнього значення. Адже він говорив про всіх приручених людиною, з початку часів тварин, зокрема про собак, які свого часу, на зорі становлення людства, прийняли свідоме рішення відділитися від рідної вовчої зграї, щоб стати ближче до людей...

Людяність визначається не лише милосердним ставленням до людей. Людяність визначається за тим, як ми ставимось до тварин. У світі, де права людини цінуються, як ніколи за всю історію ... У світі, де загальний рівень життя досяг найвищої позначки ..., де кожен несе відповідальність за своє життя - тут тварини швидко стають останніми справжніми жертвами. Тварини - це наше мірило для визначення людини. Якщо не стане тварин, не буде вже ніякої людяності. У світі, де є тільки люди, люди не будуть значити взагалі нічого...